Семінари – це не лекції для поточного процесу навчання, це практичні програми, що реалізують вже отримані знання на духовному Шляху. Якщо навчання по проходженню етапів Шляху можна розтягнути на багато років, то “семінари” дають прорив по усім структурам людини в нову якість, і закріплення цієї практики в прискореному потоці часу.
Практика духовного аналізу. Пряма та викривлена голограма світу
“На шести лекційних курсах Школи Єдиного Принципу відбувалась підготовка до надментального сприйняття всіх явищ, опановувались спеціальності: оператора енергоінформаційного обміну, ретранслятора, духовного цілителя, потім експерт-оператора, оператора духовного моделювання.
Тепер увесь цей досвід трансформується у практику духовного аналізу. Це нова спеціалізація ШЄП – духовний аналітик. В теперішній час освоєння цього напрямку починається вже з “1 курсу”.
Якщо навчання по проходженню сходин Шляху можна розтягнути на багато років, то семінари дають, як прорив по всіх структурах людини в нову якість, так і закріплення цієї практики у швидкісному потоці часу. Три вирішальні роки, до яких нас поступово готували з початку 90-их, можна зобразити в образній системі: “стрибок-політ-приземлення” в новій якості.
Семінар – це “штурм, атака на себе і вертикальний зліт”. Це практична реалізація подвижника, незалежно від того, скільки часу він йде по внутрішньому шляху преображення”.
Ольга Асауляк
Навігаційні програми оновлення світу
Усі, хто усвідомлено став на шлях преображення тіла, душі і духа стають навігаторами в самий відповідальний період оновлення планетарного поля.
Тепер, на заключному етапі квантового переходу планети, у швидкісному потоці часу, у всіх, хто усвідомили еволюційний перехід, відбувається з’єднання переображених структур тонкого світлосяйного тіла з планетарним світлосяйним планом. Якщо це нове духовне тіло ще не закінчило своє формування, усі внутрішні процеси входять у швидкісний потік часу за рахунок тих, хто подолав в собі цю межу і передав естафету новому поколінню подвижників. Кожна людина, змінена на клітинному рівні, тримає у своєму оновленому вібраційному полі усіх, хто через неї включився в роботу, і працює із своїми послідовниками, як єдиний організм.
Усіх нас продовж 20 років готували до цього квантового переходу по всій Землі: і в колах вчених фізиків-математиків, і в колах філософів-богословів, і в полі простих людей, що об’єднані любов’ю до Логоса. Організм кожної такої людини, що стала на Шлях, став невидимим “мостом” між своїми структурами і планетарним просторовим полем.
Цей перехід несе і соціальні зміни по всій Землі, і повне оновлене усвідомлення того, що відбувається з усіма, кому не байдужа доля планети, хто навчився забувати себе в повній віддачі Христу. Кожен робить свій вибір. Принцип Жанни д’Арк: “Якщо не ми, то хто ж?”. Якщо не ми, що усвідомили необхідність пробудження, то хто ж?
Ольга Асауляк
Планетарний Ренесанс
О.Асауляк, у вступі до “III семінару” писала:
“ Я побачила з розмов з подвижниками після “II семінару”, що деякі не зовсім зрозуміли, що таке народження нового світлосяйного тіла-немовляти на земному та планетарному рівні.
Що ж відбулось під час квантового переходу? Багато-хто плутає народження світлосяйного тіла з духовною трансмутацією. Дехто питає: “А як же люди, що не йдуть внутрішнім шляхом? Хіба вони не беруть участі в цьому процесі?”
Участь в квантовому переході беруть всі. Але одні це роблять свідомо, а другі ні, вони нічого не відчувають (крім блукаючих болів і перепадів тиску): це люди, що живуть тварними програмами, з споживацькою свідомістю. А 10% землян свідомо беруть участь у переході. Вони працюють як земна допомога Ієрархії Світла. Люди, що не беруть участі в цьому переході, стають “тормозом” і на планетарному рівні, і “перепоною” для власної еволюції в нову якість (це властиво до них і відносяться слова Христа: “Одного візьмуть, а другого залишать”).
Тому з 2013 року одні йдуть вперед семимильними кроками, а інші, ті що заснули, рухаються назад.
Якщо в фізиці такі переходи мають назву “квантових стрибків”, то зрозумілою для подвижника мовою, їх можна назвати векторними переходами, після яких, частково або повністю, змінюється лінія життя людини. Аналоги переходів із одного планетарного циклу в інший – це малі семилітні переходи людини: 7 – 14 – 21 – 28 років і т.п. про які детальніше дається на “4-му курсі”.
На планетарному рівні інший відлік. Інколи підготовка до такого переходу триває тисячоліттями, і щоразу потік часу все більш стискається. Попередній цикл тривав 2 тисячі років, а підготовка уже до цього переходу почалась з початку 1990-х років. Ще тоді, з “1 курсу” почалось налаштування на частоту 12 Гц (від попередніх 7- 8 Гц).
Тепер триває налаштування на галактичну частоту 24 Гц (поки що не масово), хоча б 10% землян. А до найвищої частоти – 48 Гц, на яку людина може налаштуватися в моменти найвищого просвітлення і лише на дуже короткий період, люди будуть освоювати частоту 36 Гц.”
Ознаки, стадії розкриття та функції сердечного розуму
Природу і функції “сердечного розуму” практично ніхто глибоко не досліджував, хоча в тій чи іншій мірі всі нею користувалися, хоча не свідомо і без духовного аналізу. Нам зрозуміло що основна ціль кожної людини котра увірувала – це повернення в безсмертний стан, до Небесного Дому. Ціль даного практикуму, тем та інсайдів тісно пов’язана з пробудженням сердечного розуму.
Ще одне, дуже важливе завдання Система поставила перед нами, подвижниками перехідного етапу в новий планетарний цикл: виведення усіх духовних молитвених практик із монастирів у світ та їх адаптація до свідомості і життя сучасної людини.
До часу останнього планетарного переходу, монастирі всього світу з честю виконали своє завдання – вони були дослідницькою базою загального шляху людства до Бога. Та монастирські правила, незмінні віками, не пристосовані до життя подвижника в миру.
В останні часи монастирі поступово почали відходити від глибокої молитовної практики, перетворюючи монастирські двори на прихисток від важких реалій чи небезпек світу, тобто монахи перестали якісно виконувати своє покликання щирої молитви за людей.
В кращому випадку вони зберігали і передавали традиції майбутнім поколінням.
Монахи знають, що не за горами той час, коли останній монах вийде за межі монастирських воріт по волі самого Христа. І хто ж тоді прийме естафету молитовного подвигу?
Подвижники не зникнуть, доки є віра в надземне буття. Є величезний спадок в працях монастирських святих отців, які ці вказівки залишали для монастирської братії, а інструкцій для подвижника в миру ще немає в історії християнства. Саме тому, це і є нашим завданням – першими цю інструкцію залишити. Але досвід може передати лише той, хто сам його збагнув та напрацював у самому собі. Тому для нас має значення не запис в конспекті, не сторінки в книгах, а живий літопис людських життів, відданих Небесному Логосу.
Ольга Асауляк
Вогняне Вісництво
На початках “1 курсу” ми визначили етапи Шляху подвижника:
- “1-2 курс”– людина “Стоїк”;
- “3-4 курс” – підготовка людини “Мандрівника”;
- “5-6 курс” – підготовка до “Вогняного Вісництва”.
А в “V семінарі” – усю теорію лекційного курсу по роботі “Вісників” перевести на рівень практичної реалізації.
Хто такі Вогняні Вісники? Якщо в середовищі священнослужителів “пастирство” вважається послухом Богу за сан священника, то духовне Вісництво в миру – вдячність Богу за все дароване людині внутрішнього Шляху.
Як не всі священики стають істинними пастирями (духовними батьками своїх чад), так і не всі подвижники можуть стати Вогняними Вісниками.
Ольга Асауляк
Переписування егопрограм людини на духовному шляху.
Закладені в людині “его” програми з великим спротивом здають свої позиції Вищому Началу. Здається, що людина все про них знає, але лише назагал, а по суті, вагомо з ними працюють далеко не всі. Більшість не відразу може відповісти: чим відрізняється “его” програма від “егоса”? Що таке “его” цикли? Коли і як закладаються “его” програми в людині і для чого це потрібно? Що таке “точка неповернення” на духовному Шляху в плюсовій та мінусовій частині кристалу? І нарешті, хто приймає участь у впровадженні “его” програм в наше психополе і коли?
Всі ці знання стануть у пригоді для вірного відношення до власного “его” і до його спроб підпорядкувати фізичне, чуттєве, і саме сильне, ментальне его, духовній сутності – внутрішньому Логосу людини. Не потрібно нищити власне “его”, а потрібно лише трансформувати його, духовними енергіями трьох вищих планів.
Ольга Асауляк
Збірник семінарських робіт
"Семінари - це шлях цілісного поєднання щоденного духовного досвіду, де практична сторона шляху і теорія, об'єднуються в одне гармонійне ціле".
